10:14 Жінки у житті Т. Шевченка | |
Кохання... Скільки всього пов"язано з цим почуттям! Захоплення та розчарування, радість і біль, досягнення і втрати... І почуття щастя, неземного,безмежного, коли виростають крила, хочеться летіти, творити... Таким воно було у Т. Шевченка. Лише він міг так палко кохати, міг стримувати свої почуття,міг зупитити нестримний їх шал... Хотів бути щасливим, створити сім"ю, побудувати затишну хатиночку, яка б потопала навесні у вишневому цвіті, мріяв про щебіт діточок...Та не судилося... Серце поета переповнили біль, розпач, безнадія від усвідомлення страшної, всепоглинаючої самотності.
| |
|
Всього коментарів: 0 | |