MENU
 

Біла Церква - місто обласного значення. Розташоване на берегах річки Рось за 84 км на південний захід від столиці України міста Києва. Площа міста - 3697 га. Населення - 201,2 тис. осіб. День міста святкується в другу суботу вересня.

Поблизу Білої Церкви проходить автострада Одеса-Київ. Найближчий річковий порт знаходиться в м. Києві за 84 км. У межах міста розташовані аеродром та дві залізничні станції - "Біла Церква" та "Роток". Біла Церква має герб та прапор, затверджені рішенням третьої позачергової сесії Білоцерківської міської ради XXIII скликання від 3 жовтня 1998 р. (в згаданому рішенні міська символіка має такі описи: герб -"у червоному полі золотий лук з натягнутою тятивою, на якій три золоті стріли, вістрями вгору"; прапор - "квадратне полотнище, на червоному тлі - біла церква з білим куполом та покрівлею, увінчана білим хрестом").
На сьогодні основними напрямами економічної діяльності міста є промисловість, будівництво, розвиток малого підприємни¬цтва.
Найбільшу питому вагу в загальному обсязі виробництва промислової продукції займає галузь виробництва гумових та пластмасових виробів.
Переважними галузями, які формують обсяги промислового виробництва міста, є хімічна та нафтохімічна, машинобудівна, целюлозно-паперова, харчова та ін.
Інтелектуальний та виробничий потенціал найбільшого промислового міста області дозволяє Білій Церкві вільно конкурувати не лише на ринках України, а й далеко за її межами.
У місті працює 49 промислових підприємств, у тому числі 2 - державної форми власності. Найбільш потужними є: Закрите акціонерне товариство "Росава" з виготовлення автошин, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-ГТВ" з виготовлення формових та неформових гумовотехнічних виробів, Закрите акціонерне товариство науково-виробнича фірма "Ферокерам" з виготовлення феритових виробів, Закрите акціонерне товариство "Білоцерківська теплоелектроцентраль" з виробництва теплоенергії та електроенергії.
Відкрите акціонерне товариство "Трібо" з виробництва азбестотехнічних виробів, Колективне підприємство "Білоцерківхлібопродукт" та Відкрите акціонерне товариство "Білоцерківська книжкова фабрика" є сучасними модернізованими підприємствами, найбільшими у східній Європі, їх продукція надходить до 45 країн світу.

Фірма "Дригало", СП "Укрінтерм", ТОВ СП "Бегленд", ПП "Маршалок" - сучасні підприємства, створені в роки незалежної України.

Активно розвивається приватний бізнес: працює близько 2000 малих підприємств та понад 15 000 підприємців-фізичних осіб.
Місто підтримує взаємовигідні партнерські відносини з містами-побратимами Польщі, Словаччини, Грузії, Білорусі, Литви, Росії.

Загальна середня освіта міста представлена одним ліцеєм, двома гімназіями, п'ятьма спеціалізованими школами, одним колегіумом, 14 школами І-ІІІ ступенів, однією школою І ступеня, спеціальною школою для дітей з вадами розумового розвитку, двома вечірніми школами, одним приватним навчально-виховним комплексом. Місто налічує 35 дошкільних закладів. Потреби населення міста у здобутті професійної підготовки задовольняють 4 технічних училища, серед яких технічний ліцей та два вищих професійних училища.

На території міста працює Білоцерківський національний аграрний університет, Білоцерківський інститут економіки та управління вищий навчальний заклад Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна", п'ять закладів І-ІІ рівнів акредитації, а саме: технолого-економічний коледж Білоцерківського національного аграрного університету, гуманітарно-педагогічний коледж Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів, медичний коледж, Білоцерківський коледж сервісу та дизайну, Білоцерківський коледж Товариства сприяння обороні України, а та¬кож шість філій та представництв вищих навчальних закладів Києва і Харкова.

У Білій Церкві працює 24 лікувально-профілактичних заклади міського та обласного підпорядкування. Здоров'ям жителів міста опікується: 8 лікарняних закладів,10 поліклінік, у т. ч. 3 стоматологічні поліклініки, реабілітаційний центр для дітей хворих на церебральний параліч, психоневрологічний інтернат, профілакторій "Діброва", територіально-медичне об'єднання.

У місті широко розвинені фізкультурно-оздоровча та спортивна інфраструктура. До послуг населення - 4 стадіони, 4 футбольні поля, 59 спортивних майданчиків, 6 плавальних басейнів, 8 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, Київський обласний ліцей-інтернат фізичної культури та спорту, діють 5 спор¬тивних клубів. У чемпіонатах України місто представляють команди "Рось-Університет" - волейбол, суперліга; "Спортліцей -Університет" - волейбол, вища ліга; "Рось" і "Арсенал" - футбол, друга ліга; "Спортліцей" - баскетбол, перша ліга.

 

 


До складу збірних команд України входять понад 50 білоцерківців, а за роки незалежності Білу Церкву на Олімпійських іграх представляли 11 спортсменів.

Особливістю мистецького життя Білої Церкви є діяльність Будинку органної та камерної музики, музично-драматичного теат¬ру ім. П.К. Саксаганського, міського центру культурних та соціальних зв'язків.

До послуг населення: 3 Палаци культури, 6 клубів, 3 школи мистецтв, 2 музичні школи, Центр творчості "Соняшник", Будинок художньої творчості, Будинок юних техніків, 13 бібліотек з Інтернет-центром, кінотеатр ім. О. Довженка на 600 місць, краєзнавчий музей, в якому зосереджено понад 75 тисяч експонатів. У школах естетичного виховання навчаються близько 2,5 тисяч учнів. Діють11 національно-культурних товариств та міських творчих спілок під опікою обласного об'єднання культурних товариств "Єдність і Злагода", філософське товариство, близько трьох десятків закладів культурно-мистецького та дозвіллєвого призначення.

У місті - 24 народних та зразкових самодіяльних колективи. Серед них - ансамбль танцю "Рось", дитячий танцювальний колектив "Щасливе дитинство", муніципальний духовий оркестр та ін.
Проводяться міські фестивалі: "Веселка над Россю", "Золота осінь", "Різдвяні зорі".
Молодіжна політика реалізується на засадах комплексної програми "Біла Церква молода", Програми забезпечення молоді м. Біла Церква житлом на період до 2012 року, Програми підтримки народжуваності, Програми відпочинку та оздоровлення дітей.
У місті - 8 готелів, відділення та філії 25-ти банків.

 

 

 

Транспортна галузь є важливою складовою у структурі господарського комплексу міста. В місті надають послуги з перевезення пасажирів чотири приватних підприємства на 22-х міських автобусних маршрутах та тролейбусне управління на 5-ти тролейбусних маршрутах.

У Білій Церкві зареєстровано понад 40 релігійних громад, у т. ч. 10 громад Української православної церкви, римо-католицька церква, громада іудеїв, мусульманська парафія та ін. Є 5 церков, каплиця, жіночий монастир Святої рівноапостольної Марії-Магдалини, 4 Будинки молитви.

Діє 95 міських організацій політичних партій, близько 200 громадських організацій. У місті працює 3 місцеві телестудії, 14 місцевих газет, студія місцевого радіомовлення.

Біла Церква - батьківщина багатьох діячів науки, культури, мистецтва, спорту. Тут народилися Л. Долинський - художник-портретист; Л. Яциневич - композитор і хоровий диригент, Г. Вул - фізик, академік; Ю. Линник - математик, академік, О. Медвідь - триразовий олімпійський чемпіон з вільної боротьби, Є. Лапінський - олімпій¬ський чемпіон з волейболу, О. Фурса -чемпіон світу з радіоспорту. У Білій Церкві жили і працювали: Шолом-Алейхем (III. Рабинович) - класик єврейської літератури, К. Стеценко - композитор, один з ініціаторів відродження УАПЦ, Л. Курбас - театральний режисер-новатор, В. Кучер - письменник, М. Грищенко - професор, педагог, В. Лебедєв - учений селекціонер, Є. Вотчал - фізіолог, засновник української школи фізіологів, академік, М. Вавилов - ботанік, генетик, селекціонер, географ, академік, П. Попович - льотчик-космонавт. Свого часу в місті перебували такі видатні особистості, як: О. Суворов, М. Кутузов, Г.
Державін, Т. Шевченко, I. Нечуй-Левицький, К. Паустовський, Ю. Смолич.
Перлиною Білої Церкви є дендропарк "Олександрія". Створення резиденції графів Браницьких під Білою Церквою припадає на 1780-ті роки. В березні 1787 року резиденцію відвідала російська імператриця Катерина II зі свитою, до якої належали, зокрема, князь Григорій Потьомкін-Таврійський та граф Олександр Безбородько. На той момент резиденція була цілком закінчена. Створенням резиденції та внесенням значних змін до структури її окремих частин опікувалася графиня Олександра Василівна Браницька (1754-1838), небога князя Потьомкіна.